14 Dec 2009
У вітчизняних турагентствах не заперечують, що вони продають випробувані тури і напрями. На новорічні свята українці їдуть в основному до українських Карпат, до Криму, а також до Туреччини і Єгипту. І хоча на більшості курортів ціни залишаться торішніми, багато потенційних мандрівників не можуть осилити навіть їх.
Як показав досвід інтернет-газети "ЗАРАЗ" "Як Ви розпорядитеся 10 днями новорічного відпочинку?", більшість респондентів вирішили залишитися удома. Тільки кожен десятий відправиться на гірськолижний курорт – вітчизняний або зарубіжний, а кожен двадцятий – в подорож по Україні.
Сніжна королева шукає декорації
Роздольна - якраз з таких туристів. Цього року, розповідає вона, вони декількома сім'ями їдуть на Закарпаття. У Мукачево вони вже домовилися про житло за 250 гривень за добу, звідси ж відправлятимуться в місця, що цікавлять їх. У край виноградників, магнолій, таємничих замків і легенд, традицій і звичаїв, де живуть люди вісімдесяти національностей, різних конфесій і віросповідань, вони відправляються не вперше.
Але цього разу – для того, щоб прийняти участь в зимовій казці. "Наші діти обожнюють "Сніжну королеву" Г.Х.Андерсена, і ми вирішили їм підіграти. Ми дізналися, що в замку графа Шенборна – Бухгейма (поряд з Чинадієво, в 17 км. від Мукачево) знімався фільм "Сніжна королева". Ролі Кая і Герди, маленького розбійника і ворона, королеви в білій ведмедячій шубі і тролів давно розібрані в наший компанії і чекають свого втілення", - розкриває Роздольна свої туристичні таємниці інтернет-газеті "ЗАРАЗ". Таким чином мандрівники суміщають приємне з корисним: і з історією краю знайомляться, і новорічні свята наповнюють власним сенсом.
Свято в казані
У Закарпаття є сюрпризи і для відважних туристів. Якщо ви думаєте, що в казанах варяться тільки грішники і біси, в селищі Лумшори Перечинського району ви переконаєтеся в зворотному.
Ще в 17 столітті в цих місцях знаходилася відома водолікарня. Мінеральна вода в селищі тече прямо зі скелі, чим користувалися місцеві князі і торговці для організації курорту. У великі дерев'яні корита наливалася холодна мінералка, а потім за допомогою розжарених каменів температура доводилася до потрібного рівня. Пізніше корита замінили великими чавунними чанами, один з яких зараз знаходиться у Віденському музеї, а другий - у місцевого жителя.
Сьогодні всім, хто хоче випробувати нові відчуття і "попарити кісточки" в зимовий холод, заповзятливі місцеві жителі пропонують за помірну плату – 250 гривень - поваритися в казані з мінералкою. Він стоїть на відкритому вогнищі, а місцевий хлопець з жартами і примовками підкидає дрівець і перемішує воду великою "ложкою". Щоб клієнт не обпікся, на дно чана кладуть холодні річкові камені, які дуже слабо нагріваються і служать гарантією того, що ви не перетворитеся на бульйон.
Відчуття, говорять ті, хто варився в казані, після декількох заходів (у чан, а потім в річку або в сніг) таке, що м'язи і кістки замінили на більш молоді, а "нервової системи немає взагалі".
Джерело: tourinform.org.ua.
