Область (20.1 тис. км2, 3.3% території країни) Західної
України, утворена в 1939 р. після возз'єднання цих споконвіку українських
земель у складі СРСР. У області 16 районів, 11 міст, 16 селищ і 1000 сіл.
Населення області 1154.4 тис. чол. (2.5% населення країни), з яких міське становить 547.3
тис. чол. (47.3% населення області). Клімат помірно континентальний, з м'якою
зимою із частими відлигами (середня температура січня -5°С) і теплим, вологим
(середня температура липня +18°С) літом. Кількість опадів, основна частина
яких припадає на теплий період, становить 600-650 мм на рік. Поверхня
північної частини області розташована в межах Поліської низовини (плоскохвиляста акумулятивна рівнина), південної - в межах
Волинської височини, що є підвищеною лесовою рівниною, розчленованою густою
мережею річкових долин. Середня абсолютна висота Рівненщини становить 184 м,
максимальна (на крайньому півдні) – 372 м. Величезні лісові масиви неосяжних
рівнинних просторів східної Волині, оздоблені витіювато врізаними долинами
великих рік Горині, Случі, Стиру та їхніх приток,
дивовижно мальовничі і радують око прекрасними пейзажам.
Перші поселення з'явилися на півдні області в пізньому палеоліті. У межах сучасної Рівненщини
відкрито понад 80 археологічних пам'яток (укріплених городищ, поселень і
курганних могильників) часів древньої Русі. У Х-XI ст. ці землі входили до складу
Київської Русі, з 1199 р. - Галицько-Волинського князівства, що потрапило в
середині XIII ст. у васальну залежність від Золотої Орди, а через століття -
Великого Литовського князівства. В 1452 р. припиняє існування Волинське
князівство і територія сучасної області стає частиною Литви. Середні віки в цих
місцях ознаменувалися становленням ремесел, зростанням феодальних землеволодінь
і розвитком торгівлі, що проходили на тлі нападів ординських кочівників. У
1556-1561 рр. у столиці колишнього удільного князівства часів Київської Русі
створене Пересопницьке Євангеліє, що є видатною
пам'яткою староукраїнської літературної мови і мистецтва XVI ст. Люблінська
унія 1569 р. послужила формальним приводом для захоплення краю польськими
феодалами, а Брестська унія 1596 р. відкрила доступ католицизму на землі, що
споконвіку контролювалися православною церквою. Представники католицьких чернечих
орденів заполонили східну Волинь і за підтримки уніатської (греко-католицької)
церкви — адаптованого для українських земель гібрида католицизму, створили
атмосферу релігійного протистояння, що змушувала багатьох місцевих феодалів
приймати католицизм. Під час Визвольної війни українського народу 1648-1654 рр.
під проводом Б. Хмельницького на південному заході області відбувся переломний
бій кампанії — битва під Берестечком (1651 р.). Польський контроль на Волині
тривав до кінця XVIII ст., коли Пруссія, Австрія і Росія втретє поділили Річ
Посполиту (1795 р.). Територія сучасної Рівненщини увійшла до складу
величезної Волинської губернії Російської імперії і проіснувала до її краху.
Після громадянської війни та інтервенції вона була захоплена Польщею і в 1921
р. за Ризьким договором знову відійшла до неї, а на початку Другої світової
війни, після захоплення Польщі фашистською Німеччиною ці землі разом з іншими
західноукраїнськими землями були возз'єднані у складі Української РСР.
Незважаючи на значні руйнування під
час світових і громадянських воєн на Рівненщині збереглися фортифікаційні і
монастирські споруди, закладені ще в середньовіччі, різностильові православні,
католицькі та іудейські культові споруди ХVII-XX ст. Архітектурна спадщина
цивільного призначення представлена переважно житловими і адміністративними
будинками та історичними пам'ятками ХVII-XX ст. На території області
розташований природний заповідник і кілька інших визначних природних пам'яток
загальнодержавного значення.
Дубно. Уперше місто згадується в Іпатіївському літопису під 1100 р. Серед цікавих пам'яток Дубна - замок князів Острозьких (XIV), із яким пов'язані події, змальовані М. Гоголем у повісті «Тарас Бульба», та Луцька брама (XVI).
Острог. Місто відграло важливу роль у розвитку української культури. У XVI ст. тут було відкрито Острозьку академію, де в різний час навчалося багато відомих діячів політики, науки і культури. 1577 року друкар І. Федоров заснував у місті друкарню, де були видані «Буквар» та «Острозька Біблія». Найцікавіші пам'ятки архітектури - замок князів Острозьких (XIV), Богоявленська церква (XV), Луцька, Кругла і Татарська вежі (XVI).
Рівненський природний заповідник. Заповідник засновано у 1999 р. Його загальна площа 47 046,8 га. Для заповідника характерне унікальне поєднання болотних, озерних і лісових природних комплексів Західного Полісся. Особливу цінність мають карстове озеро Біле та болотний масив Коза-Березина, де зосереджені основні рослинні угруповання боліт України. Масив виконує важливу водоохоронну функцію і є регулятором рівня підземних вод навколишніх територій. На території заповідника знаходиться єдиний в Україні залишок системи Пінських боліт - унікальне місце оселення рідкісних та зникаючих видів тварин.
Садиби областi