Волинська область

 

Волинська область. Туристична карта

Одна з областей (20.2 тис. км2, 3.5% території країни) Західної України, утворена в 1939 р. після возз'єднання цих споконвіку українських земель у складі Української РСР. В області 16 районів, 11 міст, 22 селища і 1054 села. Населення області - 1038.0 тис. чол. (2.2 % населення країни), з яких міське становить 528.7 тис. чол. (50.8% насе­лення області). Клімат помірно континентальний, з м'якою (середня температура січня -5°С) зимою і теплим, вологим (середня температура липня +19°С) літом. Кількість опадів, 70% яких припадає на теплий період, становить 600-650 мм на рік. Поверхня області рівнинна із загальним нахилом на південь (максимальна висота 292 м). Північна частина знаходиться в межах Поліської низовини, що становить собою моренно-зандрову і терасову рівнину; південна частина зайнята Волинською височиною, поверхня якої (240-270 м) розчленована неглибоко врізаними балками і долинами річок. Рівнинні простори Волині з рідкими селами і хуторами та величезними лісовими масивами, що займають п'яту частину території області, створюють незабутньої краси пейзажі. Природною родзинкою краю є знаменитий Шацький національний природний парк, до складу якого поряд з іншими входить найглибше в Україні озеро Світязь, що стало своєрідним природним брендом Волині і навіть всієї країни.
Перші поселення на Волині відомі з пізнього палеоліту (близько 15 тис. років тому). В І тис. н. е. тут жили східно-слов'янські племена дулібів, бужан, волинян. У сучасних межах області відкрито понад 60 археологічних пам’яток (укріплених городищ, поселень і курганних могильників) часів древньої Русі. З початку X ст. на Волині формується великий західний центр Київської Русі. Край пережив і дроблення на удільні князівства, і їхнє об'єднання, і боротьбу із Києвом за незалежність. В 1199 р. Галичина і Волинь об'єднуються в Галицько-Волинське князівство. Доля його була типова для феодального етапу розвитку – князівство перебувало в стані практично постійних військових конфліктів як внутрішніх, так і з польськими, литовськими і угорськими феодалами, що часом доповнювалися спустошливими ординськими набігами. Більшу частину цього періоду воно контролювалося Великим Литовським князівством, а в середині XIV ст. Галицько-Волинське князівство було роздроблено і через сторіччя, розділене на повіти, припинило своє існування. В XV-XVI ст. на Волині розвиваються ремесла, різні промисли, торгівля і переважна більшість міст одержує самоврядування за Магдебурзьким правом. У 1566 р. створюється Волинське воєводство, а після Люблінської унії 1569 р., що об'єднала Литву і Польщу в єдину державу - Річ Посполиту, воно підпадає під польський контроль. Брестська унія 1596 р. визнала верховенство Папи Римського на цих землях і ознаменувала початок багатовікового протистояння православ'я і католицизму на Правобережній Україні. Польський контроль на Волині протривав до кінця XVIII ст., коли Пруссія, Австрія і Росія втретє поділили Польщу (1795 р.). Майже весь волинський край був приєднаний до Російської імперії. До складу створеної величезної Волинської губернії ввійшли нинішні Волинська, Рівненська і Житомирська області, а також частини Тернопільської і Хмельницької. Губернія проіснувала до краху імперії, а після громадянської війни та інтервенції в 1921 р. її землі були захоплені Польщею і за Ризьким договором знову стали її воєводством. На початку Другої світової війни після захоплення Польщі фашистською Німеччиною Волинь разом з іншими західноукраїнськими землями була возз'єднана з УРСР. Створена в 1939 р. у складі Української РСР Волинська область (з незначними змінами границь після Великої Вітчизняної війни) існує і понині. Історично Волинь значно більш широке географічне і територіальне поняття, ніж сучасна однойменна область, і серед історичних адміністративно-територіальних утворень їй найбільш точно відповідала Волинська губернія Російської імперії.
Незважаючи на значні руйнування під час світових і громадянської воєн на Волині збереглися (нехай і зазнавши істотних змін) оборонні і релігійні будівлі часів Волинського князівства, різностильові православні, католицькі, іудейські культові споруди (XIII-XX ст.). Архітектурна спадщина цивільного призначення представлена значно бідніше і зводиться переважно до житлових і адміністративних будинків та історичних пам'яток, побудованих в ХVII-XX ст.

Луцьк. Вперше Луцьк згадується у Іпатіївському літопису в 1085 р. Саме тоді ним володів Володимир Мономах, майбутній київський князь. З того часу ведеться літочислення міста.
У XII ст. Луцьк став центром Луцького удільного князівства, яке було частиною Київської Русі. Після її розпаду, у 1132 р. місто входить до складу Волинського князівства, а з 1199 р. - Галицько-Волинського. Розквіт міста припадає на другу половину XII ст., коли в Луцьку правив князь Мстислав. За його правління почалося будівництво Покровської церкви. Вважають, що саме для цієї церкви князь замовив написати ікону Волинської (Луцької) Богоматері. Цей твір - справжній шедевр українського живопису XIII—XV ст. втілення людських ідеалів того часу.
У XIII—XIV ст. тут було збудовано замок, який став резиденцією литовського князя. За Люблінською унією 1569 р. місто підпало більш як на два століття під владу Польщі і стало центром Волинського воєводства. Про цей період історії нагадують костьоли і монастирі.
Особлива гордість Луцька - ім'я ніжної романтичної жінки, талановитої поетеси Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач). Віддаючи шану пам'яті геніальної дочки українського народу, лучани встановили їй пам'ятник.
26 серпня 1993 р. у культурному житті не лише Волині, а й усієї України сталася значна подія - у місті було відкрито музей Волинської ікони.
Володимир-Волинський. Відомий як одне з найдавніших міст Волині, що вперше згадується у літопису 988 р. Місто назване на честь його засновника - київського князя Володимира Святославича. Стародавнє містечко Володимира являло собою п'ятикутник, укріплений валами і ровами, залишки яких збереглися донині.
Однією з видатних архітектурних пам'яток Володимира-Волинського є Успенський собор (1160), збудований за часів князя Мстислава Ізяславовича. Іншою видатною пам'яткою архітектури є Василівська церква - ротонда (кінець XIII - початок XIV), яка не має аналогів у світовій архітектурі. У 1755 р. було зведе­но костьол єзуїтів, що нагадує про колишнє польське панування.
Горохів. Одне з найдавніших поселень Волині. На території міста виявлені залишки городища часів Київської Русі. Тут розташований Горохівський парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва XIX ст. Його колекція нараховує понад 60 видів цінних екзотичних дерев та кущів. Парк належав великим землевласникам Тарновським, а пізніше - поміщиці Свистуновій-Вейнмерн.
Камінь-Каширський. 1196 року князь Роман Мстиславович для захисту північних кордонів Волинської землі збудував фортецю, на місці якої з часом виникло укріплене городище, що отримало назву Кошер.
На початку XV ст. місто стало власністю литовських князів, а після Люблінської унії 1569 р. потрапило, як і уся Волинь, під владу Польщі. В той час у місті було зведено костьол і монастир домініканців. З 1795 р. Камінь-Каширський увійшов до складу Російської імперії. Збереглися цікаві пам'ятки архітектури - Іллінська церква (1700) та дерев'яна церква Різдва (1723).
Ковель. З містом тісно пов'язане ім'я видатного живописця Андроника Лазарчука (1870-1934), який тут вчився та працював. З його біографією і творчістю можна ознайомитися у художньому музеї А. Лазарчука.
Цікаво відвідати парк-музей архітектури та побуту «Полісся», експозиції якого розповідають про історію і культуру всієї Волині.
Любешів. На зовнішній вигляд селища наклало відбиток багаторічне панування Польщі. Донині збереглися в'їзна брама палацу польського магната та келії монастиря піарів. Цікавим місцем є Любешівський парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва XVIII ст. Поруч зі старими дубами та липовими алеями посаджено багато нових екзотичних видів рослин.
Любомль. Тут збереглися два давньоруських городища і залишки поселень навколо них. Найдавнішою спорудою міста є Георгіївська церква (1264), зовнішній вигляд та оздоблення якої свідчать про високий рівень розвитку архітектури і мистецтва Волині в ті далекі часи. У 1768 р. було збудовано розкішний палац для великого польського магната графа Браницького.
Олика. Селище вперше згадується у літопису близько 1149 р. Найвидатнішою пам'яткою Олики є замок (1564), збереглися також Петропавлівський костьол (1450-1612) та костьол колегіатів (1640). Увагу туристів приверне в'їзна Луцька брама міських укріплень (XVII).
Цумань.Тут розташований найкращий на Волині дендропарк, де нараховується понад 300 видів цінних чагарникових і деревних порід рослин, а також багато цінних екзотичних видів.
Шацький національний природний парк. Мальовничі пейзажі Шацька відомі далеко за межами Волині. Неповторні за красою ландшафти, їхнє багате різноманіття стали першоосновою створення у 1983 р. Шацького національного природного парку, площа якого становить 32 500 га. Цей мальовничий куточок природи є казковою колекцією лісових пейзажів та чудових озер, які за чистоту вод називають «блакитними очима Волині». Шацькі озера приваблюють багатьох туристів і відпочиваючих.

 

Садиби областi