17 Aug 2021
14 серпня на свято Маковія у селі Щербанівка Обухівського району Київської області відбдулося відкриття пам’ятника видатному історичному діячеві і непересічній особистості ХVІІІ століття - митрополиту Київському і Галицькому Тимофію Щербацькому.
Пам’ятник освятив намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря архієпископ Вишгородський Агапіт з благословення Предстоятеля ПЦУ Епіфанія.
Ініціатива встановити пам’ятник митрополитові, який засвідчив би повагу нащадків до цієї особистості, належить жителям Обухівського району.
Пам’ятник створив скульптор Михайло Горловий, який є земляком неперсічного релігійного діяча.
У відкритті взяли участь представники органів місцевої влади, громадських організацій, історики. Співав народний артист України Тарас Компаніченко.
Громадський діяч, історик Ростислав Мартинюк, який був присутній на відкритті пам'ятника написав у соцмережах про Щербацького: «Митрополита, якого ненавиділа Москва за реабілітацію вже підупалої в імперському стійлі Київської митрополії та його зв'язки з самостійницькими колами молодого Гетьмана Кирила Розумовського.
Митрополита, який фактично перезаснував Києво-Могилянську академію та реформував Мгарський, Видубицький та Михайлівський Золотоверхий монастир акурат напередодні злобної московської "секуляризації" чернечих республік Гетьманщини.»
ДОВІДКА
Тимофій Щербацький (1698-1767) – релігійний діяч, митрополит Київський і Галицький (1748-1757), учасник обрання 22 лютого 1750 року в Глухові гетьманом Лівобережної України Кирила Розумовського.
Родом із Трипілля на Київщині.
Був ігуменом Мгарського, Видубицького, Києво-Михайлівського та архімандритом Києво-Печерського монастирів.
Продовжив і завершив будівельні справи Рафаїла Заборовського: перебудову Софійської дзвіниці, добудову Будинку митрополита, при якому завів сади, створення іконостаса з розкішними царськими вратами.
Також було зведено величезний будинок чернечих келій, в якому пізніше розмістилася Бурса. Збагатив кафедральну ризницю начинням, прикрасив намісні ікони Софії срібними позолоченими окладами, переважно за власний кошт.
Бажаючи заснувати окрему друкарню Київської митрополії, увійшов у конфлікт із Печерською лаврою.
Постійні конфлікти з ректором Київської Академії С.Ляскоронським, архімандритами Братського монастиря Н.Солониною і М.Стефановичем допровадили 1757 року до переходу Щербацького до Москви, де він був митрополитом (1757—1767), від 1764 іменувався митрополитом Московським та Калузьким
